На потрапляння України за підсумками 2017 року до чорного списку Паризького меморандуму про взаєморозуміння держав прапору (Paris MoU) вплинув значний вік торгових суден під українським прапором, неефективна робота Укртрансінспекції та часті затримання суден під прапором України російськими і болгарськими інспекторами. Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк.
«У травні цього року на 51-му засіданні комітету Паризького меморандуму були схвалені результати інспекцій 2017 року і прийняті нові рейтингові списки прапорів, які почнуть діяти з 1 липня 2018 року. Вищевказані списки прапорів будуть використовуватися для розрахунку профілю ризику судів під час їх заходу в порти Паризького меморандуму. На прапори «Сірого списку» і «Чорного списку» будуть поширюватися більш жорсткі заходи під час проведення перевірок інспекторами контролю держави порту. На жаль Україна потрапила в «чорний список», – написав він у Facebook.
Заступник міністра пояснив, що на позицію держави в рейтингових списках Paris MoU впливає співвідношення кількості проведених перевірок суден під прапором держави в портах Паризького меморандуму і кількості затримань. За словами Лавренюка, причиною зниження рейтингу нашого прапора стала погана статистика 2016-2017 років.
«Міністерство інфраструктури України на постійній основі веде аналіз перевірок за останні 3 роки за яким встановлено причини потрапляння України до «Чорного списку».
Основні причини потрапляння України до «Чорного списку»:
1. Невелика кількість суден під прапором України та їх вік, який перевищує 30-35 років. (Закордонні рейси здійснюють 37 суден під прапором України, які підпадають під дію міжнародних конвенцій з питань безпеки мореплавства та попередження забруднення з суден. Ці судна потребують значних витрат для підтримання їх у відповідному стані, а небажання судновласників вкладати кошти у старі судна та оновлювати флот дає свій результат для негативної оцінки).
2. Неефективна робота з українськими судновласниками та на суднах під українським прапором Державної служби України з безпеки на транспорті.
3. Суворе (можна навіть сказати предвзяте) відношення до суден під прапором України інспекторів держави порту двох наших держав-сусідів (Болгарія та Російська Федерація), які дали найбільшу статистику по затриманнях українських суден.», – повідомив він.
Лавренюк поінформував, що для поліпшення позиції українського прапора в майбутньому Міністерство інфраструктури вже вжило низку заходів. Зокрема, було створено Державну службу морського і річкового транспорту України (Морська адміністрація), яка почне роботу в серпні 2018 року і зосередиться на питаннях підтримки позиції прапора України на належному рівні. Крім того, міністром інфраструктури Володимир Омелян підняв питання про неефективну роботу голови Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансінспекція) Михайла Ноняка і його відсторонення урядом від керівництва службою. ДП «Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України» поставлено завдання поліпшити роботу з судновласниками.
Керівництвом Мінінфраструктури також наголошено на необхідності обмежувати вік суден в судновому реєстрі України (не старших 25 років) і створювати додаткові стимули (фінансові та податкові), щоб зацікавити судновласників в придбанні нових судів і реєстрації їх під українським прапором.
«Окрім того, новостворена Морська адміністрація під керівництвом Дмитро Петренко, має забезпечити більш суворі перевірки суден та жорсткий контроль роботи визнаних організацій, під технічним наглядом яких знаходяться судна під прапором України, розробити та запропонувати заохочувальні заходи для судновласників, судна яких не мають затримань (знижки при реєстрації, зменшення платежів, тощо)», – повідомив заступник міністра.
За словами Лавренюка, вищевказані рекомендації були також отримані в ході аудиту України Міжнародною морською організацією (IMO), який відбувся 9-18 червня 2018 року.
На численні звернення, спробую коротко прокоментувати ситуацію навколо рейтингових списків Паризького меморандуму і…
Опубліковано Юрієм Лавренюком Четвер, 21 червня 2018 р.
Україна за підсумками 2017 року потрапила в чорний список в новому White, Grey & Black List Паризького меморандуму про взаєморозуміння держав прапору (Paris MoU), який відображає рівень виконання вимог з безпеки судноплавства. Дані оприлюднені на 51-му засіданні Paris MoU Committee і на веб-сайті Paris MOU.
У звіті за 2016 рік Україна була на останньому, дев’ятнадцятому, місці сірого списку (62 місце в WGB List). За підсумками 2015 року Україна займала 53 місце рейтингу Paris MoU (десяте місце сірого списку), за підсумками 2014 року – 45 місце (друге місце сірого списку).
WGB List визначає рівень виконання державами міжнародних вимог з безпеки мореплавства. До білого списку входять держави з низькою кількістю арештів суден. На борту іноземних суден в портах країн, що підписали Паризький меморандум, щорічно проводиться більше 18 тис. Перевірок. Такий комплекс заходів забезпечує міжнародну безпеку, надійність судів і їх відповідність екологічним нормам, відповідні умови роботи і проживання команди. Дія Paris MoU поширюється на води європейських прибережних держав і північноатлантичного басейну від Північної Америки до Європи.
Першу регіональну угоду в галузі контролю безпеки судноплавства, що отримала назву «Паризький меморандум», було укладено в 1982 році між 14 державами Європи. Сьогодні в Paris MoU входить 25 держав, уряди яких зобов’язуються підтримувати ефективну систему контролю суден державою порту. Іноземні торгові судна, які заходять в порт або перебувають на рейді в його акваторії, повинні задовольняти вимогам міжнародних конвенцій. Зокрема, судна інспектуються на предмет відповідності Міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS 74), Міжнародній конвенції щодо запобігання забрудненню із суден MARPOL 73/78, Міжнародній конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (ПДНВ-STCW) з манільськими поправками.
