За даними Global Marketing Systems, однією з найбільших в світі компаній, що займається скупкою застарілих судів для утилізації, їх продаж для переробки на брухт знаходиться на найвищому рівні з 1980-х років.
Це пов’язують з триваючим близько півтора років зменшенням перевезень вантажів ОПЕК після укладення угоди про скорочення видобутку нафти, а також з новими екологічними вимогами. За даними Clarkson Research Services, середній дохід на великотоннажний танкер (VLCC) вантажопідйомністю 2 млн бар. знизився в цьому році на 65%, до 6,2 тис. дол. в день (це найнижчий рівень з 2009 року). Щодня на такі танкери вантажать близько 20 млн барелів нафти.
Крім зниження попиту, оператори VLCC стикаються і з ростом витрат. З 2020 року наберуть чинності нові правила Міжнародної морської організації (IMO), згідно з якими зміняться вимоги до суднового пальногоа – максимальний вміст сірки в ньому повинен бути знижений з нинішніх 3,5% до 0,5%. У зв’язку з цим власникам танкерів доведеться або купувати більш дороге і чисте паливо, або встановлювати на судні обладнання для очищення вихлопних газів, також недешеве.
Крім того, скоро в силу вступлять і нові правила щодо систем обробки баластної води – це теж потребує витрат. За оцінкою компанії Poten & Partners, установка систем очищення вихлопних газів і очищення баластної води на один танкер буде коштувати від 5 млн дол. до 6 млн дол. У випадку зі старими суднами ще від 4 млн дол. до 5 млн дол. піде на обов’язкову перевірку судна, яка проводиться, коли вік корабля досягає 15 і 17 з половиною років.
З урахуванням зростання цін на металобрухт багато судновласників приходять до висновку, що їм вигідніше відправити старий танкер на переробку. Як зазначає Брайан Галлахер, директор по роботі з інвесторами бельгійського оператора супертанкерів Euronav NV, “нові правила підвищують витрати для всіх судновласників, що робить високі ціни на металобрухт більш привабливими”.
За словами генерального директора Global Marketing Systems Анила Шарми, власники старих танкерів отримують за них мільйони доларів – до рекордних 18 млн дол. – в тому числі і тому, що власники компаній, що займаються переробкою, конкурують між собою за отримання таких великих замовлень.
